неділя, 26 лютого 2023 р.
субота, 25 лютого 2023 р.
вівторок, 21 лютого 2023 р.
Забавлянки для малечі
Забавлянки для малечі: пальчикові ігри, забавки
з рухами і віршиками
Киш-киш-киш-киш!
Полетіли-полетіли-полетіли,
На голівцю сіли.
Ототушки-тутушки
(Погладжуючи
тільце дитини, розводять ручки:)
Ототушки-тутушки!
На котика потягушки,
А
на Василька ростушки.
Ой тошки, тотошки!
Щоб підросли трошки.
* * *
Потягусі,
потягусі
Потягусі,
потягусі,
На Галю ростусі.
Щоб Галочка росла,
Росла-виростала,
Щоб Галочка своїй мамці
Скоріш в поміч стала.
У
поміч стала,
Діток колихала
Й
хату доглядала.
* * *
Печу, печу хлібчик
(Беруть
у долоні дитячу голівку і, злегка її перекидуючи з руки на руку, роздільно
проказують:)
Печу,
печу хлібчик
Дітям на обідчик.
Меншенькому – меньший,
Більшенькому – більший.
(Після
цього, нахиляючи голівку то наперед, то назад, продовжують:)
Шусть
у піч!
Сажай - виймай,
Їжу, ріжу
Я, куштую -
Гам!
* * *
Печу, печу хлібчик
(Забавлянки
з ручками та пальчиками дитини. Перекладаємо ручки і кажемо:)
Печу,
печу хлібчик
Дітям на обідчик.
(Перебираємо пальчики:)
Цьому дам, цьому дам, цьому дам і цьому
дам...
(Вказуємо на
великий пальчик)
А
цьому не дам:
Він хліба не місить ,
Він
води не носить,
Він в печі не палить,
То я цьому й не дам...
Кра, ворона, кра!
(Дитині,
яка, тримаючись за палець дорослого, то опускає, то піднімає руку,
примовляють:)
Кра, ворона, кра!
На полиці сиділа,
Дітям
кашу варила.
Діти пішли до села,
Сама кашу поїла.
Киш, киш, киш!
Дибки, дибки!
(Примовляють,
навчаючи дитину ходити:)
Дибки, дибки!
Ходить котик по лавочці,
Водить кішку за лапочки:
Диб, диб, диб.
Куй, куй, чобіток
(Постукують
по ступні дитини...)
Куй, куй, чобіток,
Подай молоток,
Не подаси молотка -
Не підкую чобітка.
Молоток золотенький,
Чобіток дорогенький.
Ш-ш-ш.
* * *
Куєм, куєм ніжку
Куєм, куєм ніжку,
Поїдем в доріжку,
Треба коня підкувати,
Будем в баби ночувати.
* * *
Приїхали ковалі
Приїхали ковалі,
Стали собі на селі.
–
Ковалю, ковалю, підкуй коня.
Як умієш, то підкуй,
Як не вмієш, то не псуй.
Коточку, де ти був?
(Гладять
долонями обличчя дитини й приказують:)
–
Коточку, де ти був?
–
У коморці.
–
Що там робив?
–
Молочко пив.
–
А мені залишив?
–
Забувся.
–
Апчхи! Апчхи!
–
Апчхи! Апчхи!
Мишечко-шкряботушечко.
Мишечко-шкряботушечко,
Не йди в поле -
Ведмідь сколе.
Мишечка не послухала,
Пішла в поле,
Ведмідь сколов:
Кіль, кіль, кіль, кіль.
* * *
Ладі-Ладусі.
Ладі-ладусі,
А
де були?
В
бабусі.
А
що їли?
Кашку.
А
що пили?
Бражку!
А
що на закуску?
Хліб
та капустку.
Гай,
гай на бабину хату
Калачі їсти!
Ладоньки,– ладусі,
Ой, ладусі, ладки,
А
де були?
У
бабусі.
А
що їли?
Оладки
З
медом,
З
молочком,
Із вареннячком.
А
на закуску?
Хліб та капустку.
Гей, гей на бабину хату
Калачі їсти!
* * *
Наш хлопчик
Оцей пальчик - наш дідусь,
Оцей пальчик - баба,
Оцей пальчик - наш татусь,
Оцей пальчик - мама,
Оцей пальчик - хлопчик наш,
А
зовуть його....!
* * *
Пальчику
Пальчику, пальчику,
Де ти бував?
Пальчику, пальчику,
Що ти чував?
-
З меншеньким братом
Я
кашу варив,
Із безіменним
Я
кашу поїв,
Із середульшим
У
лісі гуляв,
А
із найбільшим
Пісню співав.
Сорока-Ворона
Сорока-Ворона
На припічку сиділа,
Діткам кашку варила.
Ложечкою мішала,
Своїх діток годувала:
– Цьому дам, цьому дам,
– Цьому дам і цьому дам,
– А цьому не дам,
–
Бо цей бецман
–
Дров не носив,
–Діжі
не місив,
–
Хати не топив,
–
Діток гулять не водив -
–
Справжній лежень.
* * *
Скачу, скачу діда
(Дитину
підстрибуємо на колінах:)
Скачу, скачу діда
За скибочку хліба.
Я
не дурно скачу,
А
я їсти хочу.
* * *
Гойда, гойда, гойдаша
Гойда, гойда, гойдаша,
Де кобилка – там лоша.
Наїлися лободи,
Поскакали до води.
Гойда, гойда, гойдаша,
Де кобилка – там лоша.
Ми кобилку продамо,
А
лошатко зростимо.
Гойда-да!
Гойда-да!
Гойда-да!
Добра в коника хода,
Поводи шовкові,
Золоті підкови.
Чук, чук
Ой, гоп,
Чук, чук
Захотів
Кіт щук.
Але чуки,
Чуки, чуки,
Повтікали
Усі щуки.
* * *
Їде пан
(на колінах
скачемо, на гоп-гоп можна підскочити вище)
Їде, їде пан, пан
На конику сам, сам.
А
за паном хлоп, хлоп,
На конику гоп, гоп.
(Заохочують пританцьовувати:)
Гоп, гоп
горобейки,
На бабині конопельки,
А
на дідів мак
Нехай буде так.
Ой без дуди, без
дуди
Йдуть ніженьки не туди.
А
як дудочку почують,
Самі ніженьки танцюють.
Два півники, два півники
(Масаж
та погладжування:)
Два півники, два півники
Горох молотили,
Дві курочки-чубарочки
До
млина носили.
Цап
меле, цап меле,
Коза насипає,
А маленьке козенятко
На скрипочку грає.
Танцюй, танцюй, козунечко,
Ніженьками туп, туп,
Татусенько з матусею
Принесуть нам круп, круп.
Туп, туп, козуню,
Туп, туп, біленька,
Туп, туп, сіренька.
У
нашої кізоньки
Чотири ніженьки.
* * *
Ходив кіт по току
Ходив кіт по току
В
червоному ковпаку,
В
червоному ковпаку,
А
миші сміються,
Аж в боки беруться.
* * *
Миш книш проточила
Миш книш проточила,
Муха борщ пролила,
Півень коня задавив -
Нічим їхать до млина.
А
бабині коноплі
На печі попріли,
А
дідові постоли
На льоду згоріли.
* * *
Заєць косив
Заєць косив, заєць косив,
Лисиця згрібала,
Павук метав у копицю,
А
муха топтала.
* * *
Комар
траву покосив
Комар траву поносив,
Муха посушилала,
Заєць в платя зметав,
А миш повозила.
«Які у калини корисні намистинки»
Мета: Заохочувати до співрозмови з дорослими, до спроб відповідати на
запитання дорослого українською мовою; формувати вміння емоційно, з
інтонаційною виразністю декламувати тексти малих фольклорних форм, чітко і
виразно промовляти скоромовку.
Вчити використовувати в побуті лікарські рослини; сприяти опануванню
традицій, звичаїв українського народу; поглиблювати і систематизувати знання
дітей про народні рослини - оберегі, їх зовнішній вигляд, корисні властивості.
Збагачувати словник дітей словами-прикметниками; розвивати зв'язне
мовлення.
Виховувати любов до українського народу, бажання вивчати українську мову.
Попередня робота: ознайомлення дітей із калиною, читання художньої
літератури про цю рослину, розглядання малюнків.
Словник: колискова, калиновий чай, кетяги, прислів'я, скоромовка
Хід заняття.
Діти, куди це ми завітали? Чия це оселя?
Так, ми прийшли в гості до ляльки Оленки.
А коли чемні дітки приходять у гості, то обов'язково вітаються. Нумо
привітаймося.
Доброго ранку, сонце привітне!
Доброго ранку, небо блакитне!
Доброго ранку, у добрий час
Раді привітати вас!
- Малята, що помітили ви незвичайного? (раніше лялька зустрічала дітей, а
сьогодні в ліжку).
- Що з нею трапилось? (припущення дітей – ще не проснулась,
відпочиває, може в неї голова болить та інш.
Вихователь торкається лоба ляльки).
- Вона дуже гаряча, у неї температура! Як їй допомогти? Пригадайте, що
робить мама, коли ви хворієте?(відповіді дітей – дає ліки, парить ноги, капає
каплі …..)
- Діти, ви помітили у мене чарівний кошик, в ньому є смачні ліки, які я
гадаю допоможуть нашій ляльці. Бажаєте дізнатись про що я кажу? Відгадайте
загадку:
У пучечках невеличких
На кущі живуть сестрички
З гіллячок звисають,
Вогником палають
Що це за красуня дивна?
То в гаю стоїть... (калина).
І червона, й соковита,
Та гірка вона все літо.
Припече мороз – вона
Стала добра й
смачна.. (Калина.)
( якщо діти не відгадають загадку, то показати калину, ще раз прочитати
загадку, виділяючи її основні прикмети)
Ось вона, подивиться, яка гарна!
- Якого кольору ягідки калини?
- На що вони схожі? ( на червоні вогники)
- Як ви гадаєте, яка вона на смак. ( діти роблять припущення – може солодка,
гірка, кисла). Хто хоче перевірити? (
одна-дві дитини перевіряють. Роблять висновок, якщо захочуть всі – «ми обов’язково всі покуштуємо. Але зараз нам треба
негайно допомогти ляльці»)
Для
того, щоб ягідки, залити яченою (поїть ляльку)
- Давайте заколишимо ляльку Оленку,
нехай вона відпочине.
- Ми знаємо колискову пісеньку, тож давайте
разом заспіваємо.
- Як мами вам співають
колискові ? ( тихенько, не голосно, лагідним голосом)
Люлі, люлі, спати
бо пішла десь мати.
Пішла на долину
ламати калину
Калину ламати,
дитя напувати.
Щоб росло здорове,
мало чорні брови
Ще й рум’яні
щічки, ой поспи ще трішки.
- Калина - символ дівочої краси, вроди і долі.
В народі кажуть: "Без верби й калини нема України".
- Про калину складено багато віршів.
Пригадайте вірші, які ми з вами вчили.
* * *
Біля лугу стояла калина,
На калині гніздечко було –
Соловейкова дружна родина
Його звила собі на добро
***
Стоїть над водою
червона калина...
Віками про неї
складають пісні, -
Це образ твій
світлий, моя Україно,
Він чистий і
ніжний, як цвіт
навесні.
Калино, калино, квітуй
у долині,
Пишайся рум'яно
над синню води,
Ввібрала ти
в себе красу
України
І будеш у
серці народу завжди.
- Про калину люди складали не тільки вірші. Пригадайте прислів’я, які ми
вчили разом.
«Червона калина – символ України»
«Красива, мов червона калина»
«Щоки червоні, як ягідки калинові»
«Любуйся калиною, коли цвіте, а дитиною, коли росте»
«Молода дівчина гарна, мов калина».
- З калини роблять не тільки чай, але й печуть пироги з
калиною.
Я знаю про це скоромовку.
( читає вихователь швидко )
Бабця випече пиріг
-Я бажаю, щоб ви всі не хворіли, будьте здорові.